Урок 4. Типи даних

Основні типи даних Python наведені в таблиці.

strТекстовий тип“This is a cat.”
int, float, complexЧислові типи57, 5.0, 5+7j
boolЛогічний типTrue, False
NoneNone TypeТип, який вказує на відсутність значення
list, tupleТипи послідовностейcarList = [“Dodge”, “Ford”, “Toyota”], carTuple = (“BMW”, “Crysler”, “Nissan”)
dictСловникstudentDict = {“name” : “James”, “age” : 20}
set, frozensetНабори данихcarSet = {“Charger”, “Challenger”, “Durango”}
Типи даних

String (Рядок)

stringVariable = "Who is the one who knocks?"

#виводимо на консоль stringVariable:
print(stringVariable)

#виводимо на консоль тип даних змінної stringVariable:
print(type(stringVariable))

В даному прикладі ми створюємо змінну stringVariable і присвоюємо їй рядкове значення. За допомогою функції print виводимо stringVariable на консоль. І далі виводимо тип цієї змінної за допомогою функції type.

Numbers (Числові типи)

intVariable = 5
floatVariable = 5.0
complexVariable = 5+7j
#виводимо на консоль змінні, що містять числа:
print("intVariable equals", intVariable)
print("floatVariable equals", floatVariable)
print("complexVariable equals", complexVariable)

#виводимо на консоль типи даних змінних, що містять числа:
print("intVariable type is", type(intVariable))
print("floatVariable type is", type(floatVariable))
print("complexVariable type is", type(complexVariable))

В даному прикладі ми створюємо змінні intVariable, floatVariable, complexVariable і присвоюємо їм відповідні числові значення. За допомогою функції print виводимо ці змінні на консоль. І далі виводимо типи даних змінних, використовуючи функцію type.

Bool (Логічний тип Буля)

boolVariable = True

#виводимо на консоль boolVariable:
print(boolVariable)

#виводимо на консоль тип даних змінної boolVariable:
print(type(boolVariable)) 

В даному прикладі ми створюємо змінну boolVariable і присвоюємо їй значення True. За допомогою функції print виводимо boolVariable на консоль. І далі виводимо тип цієї змінної за допомогою функції type.

Тип None

noneVariable = None

#виводимо на консоль noneVariable:
print(noneVariable)

#виводимо на консоль тип даних змінної noneVariable:
print(type(noneVariable))

В цьому прикладі ми створюєм змінну noneVariable і присвоюємо їй значення None. За допомогою функції print виводимо noneVariable на консоль. І далі виводимо тип цієї змінної за допомогою функції type.

List, Tuple (Список, Кортеж)

carList = ["Dodge", "Ford", "Toyota"]
carTuple = ("BMW", "Crysler", "Nissan")

#виводимо на консоль змінні, що містять послідовності:
print("carList includes", carList)
print("carTuple includes", carTuple)

#виводимо на консоль типи даних змінних, що містять послідовності:
print("carList type is", type(carList))
print("carTuple type is", type(carTuple))

В цьому прикладі ми створюємо змінні carList, carTuple і присвоюємо їй відповідні значення для утворення списку і кортежу відповідно. За допомогою функції print виводимо ці змінні на консоль. І далі виводимо типи цих змінних за допомогою функції type.

Dictionary (Словник)

studentDict = {"name" : "James", "age" : 20}

#виводимо на консоль dictionary:
print(studentDict)

#виводимо на консоль тип даних dictionary:
print(type(studentDict))

В цьому прикладі ми створюємо змінну studentDict і присвоюємо їй відповідні значення для утворення словника. За допомогою функції print виводимо studentDict на консоль. І далі виводимо тип цієї змінної за допомогою функції type.

Set, Frozenset (Множина, Заморожена множина)

carSet = {"Charger", "Challenger", "Durango"}
carFrozenSet = frozenset({"Charger", "Challenger"})

#виводимо на консоль змінні, що містять множини:
print("carSet includes", carSet)
print("carFrozenSet includes", carFrozenSet)

#виводимо на консоль типи даних змінних, що містять множини:
print("carSet type is", type(carSet))
print("carFrozenSet type is", type(carFrozenSet))

В цьому прикладі ми створюємо змінні carSet, carFrozenSet і присвоюємо їм відповідні значення для утворення множини і “замороженої”, постійної множини відповідно. За допомогою функції print виводимо ці змінні на консоль. І далі виводимо типи цих змінних за допомогою функції type.

Типи даних

В цьому відео поговоримо про типи даних:
03:06 String
04:05 Numbers
07:07 Bool
08:00 None
08:42 List, tuple
10:43 Dictionary
11:58 Set, frozenset

Приклади на Github

Урок 3. Починаємо працювати зі змінними

Створення змінних

Змінні є контейнерами для зберігання значень даних. Python не має команди для оголошення змінної. Змінна створюється в той момент, коли ви вперше присвоюєте їй значення. Змінні не потрібно оголошувати з певним типом , і вони навіть можуть змінювати тип після того, як їх було встановлено.

#Створюємо змінну variableNum і змінюємо тип даних, який зберігає ця змінна
variableNum = 5 #спочатку записуємо у змінну число 5
print(variableNum)
variableNum = "Five" #Потім перезаписуємо у змінну рядок "Five"
print(variableNum)

В цьому прикладі ми створюємо змінну variableNum і присвоємо їй значення 5. Далі в змінну variableNum ми перезаписуємо значення “Five” –  рядкового типу.

Створення змінних: кастинг та функція type

Якщо ви хочете вказати тип даних змінної, це можна зробити за допомогою приведення (кастингу). Ви можете отримати тип даних змінної за допомогою type() функції.

#Створюємо змінні, використовуючи кастинг та функцію type
variableNum = str(3)
print(variableNum, "-", type(variableNum))
variableNum = 2
print(variableNum, "-", type(variableNum))

В цьому прикладі ми створюємо змінну variableNum і присвоємо їй значення 3, але робимо це за допмогою функції str, тобто 3 буде не числом, а рядком. Далі виводимов на консоль змінну variableNum та її тип. Після цього перезаписуємо у змінну variableNum числове значення 2 і виводимо на консоль.

Створення змінних: лапки та регістр літер

Можна викорстовувати як одинарні так і подвійні лапки. Але слід бути послідовними, напркилад якщо відкрили подвійні лапки, то при їх закритті використовуємо також подвійні лапки. Значення регістру враховуються,  якщо наприклад в назві змінної є відмінність хоча б в одному регістрі хоча б однієї літери, то це будуть дві різні змінні.

#Використовуємо лапки
varibaleName1 = "James"
varibaleName2 = 'James'
print(varibaleName1, " ", varibaleName2)
#Регістр літер має значення.
varibaleName = "William"
varibalename = "Winston"
print("varibaleName equals ", varibaleName)
print("varibalename equals ", varibalename)

Створення змінних: правила назв

Змінна може мати коротку назву (наприклад, x і y) або більш описову назву (age, carname, total_volume). Правила для змінних Python:

  • Ім’я змінної має починатися з літери або символу підкреслення
  • Ім’я змінної не може починатися з числа
  • Ім’я змінної може містити лише буквено-цифрові символи та підкреслення (Az, 0–9 та _).
  • Назви змінних чутливі до регістру (age, aGe і AGE три різні змінні)
  • Ім’я змінної не може бути жодним із ключових слів Python.

Багатослівні імена змінних

Назви змінних, які містять більше одного слова, можуть бути складними для читання. Щоб зробити їх більш читабельними, можна скористатися кількома прийомами:

  • Camel case – кожне слово, крім першого, починається з великої літери: myVariableName = “John”
  • Pascal case – кожне слово починається з великої літери: MyVariableName = “John”
  • Snake case – кожне слово відокремлюється символом підкреслення: my_variable_name = “John”
#Валідні (дійсні) назви змінних
variablenum = 5
variale_Num = 5
_variablenum = 5
variableNum = 5
variableNum2 = 5

#Невалідні (недійсні) назви змінних
#3variableNum = 5
#variable-Num= 5
#varibale Num3 = 5

#Camel case
variableNumOperand1 = 10
# Pascal cae
VaraibleNumOperand2 = 20
#Snake case
variable_num_operand3 = 30 

Створення змінних: синтаксис для оголошення кількох змінних

Для кількох змінних ми можемо визначити значення, використовуючи коми. Для цього перераховуємо потрібні нам змінні через кому, далі використовуємо оператор «=» та перераховуємо послідовно потрібні нам значення.

Також для кількох змінних ми можемо встановити одне значення. Для цього через «=» переаховуємо зміннні, а далі вказуємо потрібне значення.

#Синтаксис для запису кількох значень у кілька змінних
car1, car2, car3 = "Dodge", "Ford", "Toyota"
print("Car 1"," ",car1)
print("Car 2"," ",car2)
print("Car 3"," ",car3)
#Синтаксис для запису одного значення у кілька змінних
car4 = car5 = car6 = "Chrysler"
print("Car 4"," ",car4)
print("Car 5"," ",car5)
print("Car 6"," ",car6)
#print function
print(car1 + car2 + car3)
car7 = str(7)
print(car7 + car5)

Створення змінних: глобальні змінні

Змінні, створені поза функцією (як у всіх наведених вище прикладах), відомі як глобальні змінні. Глобальні змінні можуть використовуватися як усередині функцій, так і поза ними.

Якщо ви створюєте змінну з таким же ім’ям у функції, ця змінна буде локальною та може використовуватися лише всередині функції. Глобальна змінна з такою ж назвою залишиться такою, якою була, глобальною та з початковим значенням.

#Глобальні змінні
name = "James"
def greetingFunction():
    print("Hello, my name is ", name)
    
greetingFunction()
#Глобальні змінні: змінна з тією самою назвою всередині функції
name = "James" #глобальна змінна
def greetingFunction():
    name = "Jenny" # локальна змінна всередині функції з тією самою назвою
    print("Hello, my name is ", name)
    
greetingFunction()

print("My name is ", name)

Ключове слово global

Зазвичай, коли ви створюєте змінну всередині функції, ця змінна є локальною та може використовуватися лише всередині цієї функції. Щоб створити глобальну змінну всередині функції, ви можете використати global  (ключове слово). Крім того, використовуйте global, якщо ви хочете змінити глобальну змінну всередині функції.

#Ключове слово global
def greetingFunction():
    global name #у функції створюємо глобальну змінну за допомогою ключового слова global
    name = "James"
    print("Hello, my name is ", name)
    
greetingFunction()
print("My name is ", name)
#Ключове слово global
name = "James"
print("My name is ", name)
def greetingFunction():
    global name # за допомогою ключового слова global вказуємо, що хочемо використати глобальну змінну всередині функції
    name = "Jenny"
    print("Hello, my name is ", name)
    
greetingFunction()
print("My name is ", name)
Змінні у Python

В цьому відео поговоримо про:
00:13 Створення змінних
02:30 Створення змінних: перетворення типів (кастинг та функція type)
05:20 Створення змінних: лапки і регістр літер
08:45 Назви змінних
13:09 Множинні змінні (створення кількох змінних в одному рядку)
18:20 Глобальні змінні

Урок 2. Створюємо перший проєкт

Створення проєкту

Для створення проєкту обираємо опцію «Створити проєкт» (Create a new project)

Create a new project

Далі обираємо тип проєкту. В нашому випадку – це звичайний консольний додаток (Python application).

Choose Python App option

Далі вносимо базові дані для проєкту, наприклад назву, місце зберігання тощо.

Configure project

В результаті наш проєкт створено.

Project created

Синтаксис Python

Відступ Python грає важливу роль. Відступ відноситься до пробілів на початку рядка коду. Якщо в інших мовах програмування відступи в коді призначені лише для зручності читання, у Python відступи дуже важливі.

Python використовує відступи для позначення блоку коду. Кількість пробілів залежить від вас як програміста, найчастіше використовується чотири, але має бути принаймні один.

Змінні Python

У Python змінні створюються, коли ви присвоюєте їм значення:

variableNum1 = 10
varibleString1 = "Who is the one who knocks?"
print(variableNum1, " ", varibleString1)

Python не має команди для оголошення змінної. В цьому прикладі ми створюємо змінну variableNum1, якій присвоюємо значення 10. Далі створюємо змінну variableString1, якій присвоюємо рядкове значення «Who is the one who knocks?». Далі за допомогою функції print виводимо змінні на консоль, додаючи при цьому через кому окрім змінних ще й пробіл, щоб дані не зливалися.

Коментарі Python

Коментарі можна використовувати для пояснення коду Python. Також їх можна використовувати, щоб зробити код більш читабельним. Коментарі можна використовувати, щоб запобігти виконанню під час тестування коду.

Створення коментаря. Коментарі починаються з #, і Python їх ігноруватиме. Коментарі можна розміщувати в кінці рядка, і Python ігноруватиме решту рядка. Коментар не обов’язково має бути текстом, що пояснює код, він також може бути використаний, щоб запобігти Python виконувати код.

#Creation of varableNum2
variableNum2 = 15
print(variableNum2) #printing variableNum2

#Module for
#calculation and
#analysis of cost of sales
print("Cost of Sales analysis Report")

Багаторядкові коментарі. Python насправді не має синтаксису для багаторядкових коментарів. Щоб додати багаторядковий коментар, ви можете вставити #для кожного рядка.

Або, не зовсім за призначенням, ви можете використати багаторядковий рядок. Оскільки Python ігноруватиме рядкові літерали, які не призначені змінній, ви можете додати багаторядковий рядок (потрійні лапки) у свій код і розмістити в ньому свій коментар. Поки рядок не присвоєно змінній, Python читатиме код, але потім ігноруватиме його, і ви створите багаторядковий коментар.

"""
Module for
#calculation and
#analysis of cost of sales
"""
print("Cost of Sales analysis Report")
Створення проєкту

В цьому відео поговоримо про:
00:23 Створення проєкту у Visual Studio Community
01:17 Синтакс Python
04:33 Коментарі у Python

Приклади на Github

Урок 1. Мова Python

Python є популярною мовою програмування. Він був створений Гвідо ван Россумом і вийшов у 1991 році.

Ця мова програмування використовується для:

  • веб-розробки (на стороні сервера),
  • розробки програмного забезпечення,
  • розрахунках,
  • системних сценаріях.

Можливості Python

  • Python можна використовувати на сервері для створення веб-додатків.
  • Python можна використовувати разом із програмним забезпеченням для створення робочих процесів.
  • Python може підключатися до систем баз даних. Він також може читати та змінювати файли.
  • Python можна використовувати для обробки великих даних і виконання складних розрахунків.
  • Python можна використовувати для швидкого створення прототипів або для розробки готового програмного забезпечення.

Аргументи на користь Python

  • Python працює на різних платформах (Windows, Mac, Linux тощо).
  • Python має простий синтаксис, який є подібним до англійської мови.
  • Синтаксис Python дозволяє розробникам писати програми з меншою кількістю рядків, ніж деякі інші мови програмування.
  • Python працює в системі інтерпретатора, тобто код може бути виконаний відразу після його написання. Це загалом пришвидшує прототипування.
  • Python передбачає можливість застосування трьох ключових підходів до програмування, себто  процедурного, об’єктно-орієнтованого або функціонального.

Python версії

Наразі основною версією Python є Python 3, яку власне і будемо розглядати в межах цього курсу. Однак версія Python 2 є все ще досить популярною.

Синтаксичні відмінності Python

  • Python був розроблений для читабельності та має деякі подібності до англійської мови з впливом математики.
  • Python використовує нові рядки для завершення команди, на відміну від інших мов програмування, які часто використовують крапку з комою або круглі дужки.
  • Python покладається на відступи, використовуючи пробіли, щоб визначити область; такі як область циклів, функцій і класів. Інші мови програмування часто використовують для цієї мети фігурні дужки.

Встановлення Python

На багатьох комп’ютерах ПК і Mac вже буде встановлено Python.

Щоб перевірити, чи інстальовано python на комп’ютері з ОС Windows, знайдіть Python на панелі запуску або запустіть у командному рядку (cmd.exe): python –version .

Щоб перевірити, чи встановлено у вас python на Linux чи Mac, у відкрийте термінал і введіть: python –version .

Якщо ви виявите, що на вашому комп’ютері не встановлено Python, ви можете завантажити його безкоштовно з офіційного веб-сайту мови Python.

На цьому скріні приклад введення відповідної команди в командному рядку Windows.

Checking Python version in Windows command line.

На цьому скріні приклад введення відповідної команди в терміналі Linux Ubuntu.

Checking Python version in Linux Ubuntu.

Сайт мови програмування Python, з якого ви можете завантажити файл інсталяції, а також знайти багато цікавої інформації про саму мову.

Сайт мови Python

Альтернативи встановлення

Сайт Rextester містить цілу низку онлайн компіляторів для різних мов програмування. Якщо нема можливості встановлювати IDE, але є бажання отримати базову практику та попрацювати з мовою програмування, то це непоганий варіант. Тут можна працювати навіть без логіна. Але є певні функціональні обмеження. Тим не менше нескладний консольний додаток цілком можливо написати.

Сайт Rextester

Сайт Repplit пропонує цілу низку онлайн компіляторів для різних мов програмування. Є подібна опція і для мови програмування Python.
Однак потрібно створити аккаунт на сайті. Є також безкоштовна опція користування. Сподіваюсь вона буде збережена.

Сайт Repplit

Варіанти IDE

Visual Studio Code є цілком прийнятною опцією. Для більш повноцінної роботи доведеться встановити розширення Python.

Visual Studio Code

Скрін для встановлення розширення у Visual Studio Code.

Розширення Python для Visual Studio Code

Visual Studio Community цілком пристойний вибір для навчання з великою кількістю функціоналу. Однак портребуватиме значного місця на диску і певного рівня потужності комп’ютера для комфортної роботи. Саме цим IDE будемо користуватися в цьому курсі.

Visual Studio Community

Після завантаження інсталятора обираємо опцію Python з наявних і встановлюємо.

Python у Visual Studio Community

В цьому відео поговоримо про мову Python.
00:55 Мова Python
01:39 Можливості Python
02:47 Аргументи на користь Python
04:04 Версії Python
04:31 Синтаксичні відмінності Python
05:37 Встановлення Python
09:05 Ресурси для практики написання коду

Мова Python