Платформа для навчання та саморозвитку
“Тілько ворог, що сміється...
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине,—
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як господа слово.”
Тарас Григорович Шевченко
Зовсім нетиповий та нетематичний пост. Хоча це платформа для навчання та саморозвитку, тому питання здоров’я теж можна сюди віднести, на мою думку. Але я не лікар, а звичайний пацієнт.
Поки лікувався в неврології, бачив хлопчину 26 років, переніс інсульт, частково паралізований. Зовсім молодий і вже інсульт. Переніс значну кількість контузій (більше 10). І ось маємо – інсульт у 26 років. Про що це говорить? Про виснаження організму людини, її резервних можливостей.
Звісно професійні медики, науковці імовірно скажуть, що робити такі твердження без відповідних наукових досліджень не можна. Але, як було сказано, я не лікар, я пацієнт і це моє припущення.
Чув не раз, що в зоні бойових дій місяць йде за два. З власного досвіду скажу (хоча воїн з мене вийшов, м’яко кажучи, посередній) наступне: день на нулі – це рік життя, а можей й більше чи навіть ціле життя, на превеликий жаль.
Тому спробуємо поговорити про інсульти і про те, що можна зробити, щоб їм запобігти.
Що таке інсульт?
Інсульт — це серйозне порушення кровообігу в головному мозку. Це трапляється, коли кров не може нормально потрапити до частини мозку через заблоковану або пошкоджену судину. Через це мозок не отримує кисень і поживні речовини, і частина мозкових клітин починає гинути.
Інсульт може призвести до різних проблем, наприклад, труднощів з рухом, мовленням або пам’яттю, в залежності від того, яка частина мозку постраждала.
Є два основних типи інсульту:
Інсульт потребує термінового медичного втручання, оскільки чим швидше почати лікування, тим менше шкоди буде для мозку.
Звісно, це дуже спрощено, тому прошу лікарів не судити суворо.
Як запобігти інсульту?
Запобігти інсульту можна, якщо дотримуватись здорового способу життя та контролювати фактори ризику. Ось кілька важливих порад, які можуть знизити ризик інсульту:
| Порада | Опис |
| Контролюйте артеріальний тиск | високий тиск є основним фактором ризику інсульту. Регулярно вимірюйте тиск і за потреби звертайтесь до лікаря для корекції. |
| Правильне харчування | збалансоване харчування з малою кількістю насичених жирів, солі та цукру допомагає підтримувати здоров’я серцево-судинної системи. Вживайте більше овочів, фруктів, цільнозернових продуктів і здорових жирів (наприклад, оливкової олії). |
| Фізична активність | Регулярні фізичні навантаження, такі як ходьба, біг чи плавання, допомагають покращити кровообіг, знизити артеріальний тиск і підтримувати нормальну вагу. |
| Контролюйте рівень холестерину | Високий рівень холестерину може спричиняти утворення бляшок у судинах, що збільшує ризик інсульту. Здоровий спосіб життя та, у разі потреби, лікарські препарати допомагають контролювати рівень холестерину. |
| Відмова від куріння та обмеження алкоголю | Куріння та надмірне вживання алкоголю сприяють пошкодженню судин і збільшують ризик інсульту. Краще припинити курити та обмежити споживання алкоголю. |
| Зниження стресу | Хронічний стрес може впливати на кров’яний тиск і серцево-судинне здоров’я, тому важливо знаходити способи розслаблення, наприклад, через медитацію, йогу або інші релаксаційні практики. |
| Контролюйте рівень цукру в крові | Діабет підвищує ризик інсульту, тому важливо контролювати рівень цукру в крові через правильне харчування та фізичну активність. |
| Регулярні медичні огляди | Якщо у вас є проблеми зі здоров’ям, такі як високий тиск чи цукровий діабет, регулярні візити до лікаря допоможуть вчасно виявити проблеми і вжити заходів для їх корекції. |
Дотримуючись цих простих рекомендацій, можна значно знизити ризик інсульту.
P.S. Перепрошую за тривалу відсутність. На жаль, є фізичні обмеження до яких все ще не можу звикнути. І процес лікування цього разу був трохи тривалішим. Сьогодні намагався записати відео, але не вийшло.
За можливості підтримуйте ЗСУ, бо там пекло, там надзвичайно важко і фізично, і психологічно.
Фонд “Повернись живим“ (допомагав бригаді, у якій я служив).
ГО “Справа Громад” (теж допомагала бригаді, у якій я служив).
Слава Україні!
Життя в умовах диктатури чи узурпації влади призводить до стагнації як особистісного розвитку окремих людей, так і до загальнодержавної стагнації. А загалом узурпація влади часто є передвісником встановлення диктатури.
Диктатура має кілька суттєвих негативних аспектів:
| Обмеження свободи та прав людини | Диктатура зазвичай зосереджує всю владу в руках однієї особи чи групи осіб, що веде до обмеження політичних, громадянських і соціальних прав людей. Влада може використовувати силу та репресії для придушення опозиції та контролю над суспільством, що в результаті може викликати невдоволення і спротив. |
| Невідповідність інтересам населення | Диктатор може діяти не в інтересах більшості, а заради власної вигоди або підтримки обмеженої групи осіб (еліти). Це часто призводить до економічної та соціальної нерівності, що погіршує рівень життя людей. |
| Корупція | Коли всі важелі влади зосереджені в руках однієї особи чи групи, виникає великий ризик корупції. Без належного контролю і прозорості в управлінні виникають зловживання, що ще більше підриває довіру до влади та стабільність системи. |
| Брак політичної конкуренції | В диктатурах зазвичай відсутня справжня політична конкуренція. Це може призвести до стагнації і відсутності інновацій в управлінні країною, бо диктатору або його оточенню вигідно зберігати статус-кво. |
| Суспільна опозиція та протест | Постійний контроль та репресії неминуче призводять до виникнення протестних рухів і опозиції. Чим довше існує диктатура, тим сильніше можуть бути її внутрішні суперечності. Це може призвести до повстань, революцій або інших форм масових протестів, що зруйнують диктаторський режим. |
| Міжнародна ізоляція | Диктатури часто стикаються з міжнародною ізоляцією через порушення прав людини, репресії та обмеження свободи. Це може призвести до економічних санкцій, політичної ізоляції та навіть військових конфліктів. |
Загалом, диктатури не відповідають вимогам суспільства, поруджують нестабільність, порушення прав, репресії, що в результаті призводить до великого розчарування людей і внутрішніх конфліктів, які, зазвичай, врешті решт призводять до повалення диктаторських режимів.
P.S. 12 лютого стало дуже зле. Але зараз вже потроху йду на поправку. Сподіваюсь, що наприкінці цього тижня або початку наступного зможу відновити роботу каналу. Щиро вдячний Марії Карпенко, Анні Назарчук та Світлані Шевчук за допомогу і підтримку у ці нелегкі часи. Тримаймося! Слава Україні!
Соціальні мережі стали невід’ємною частиною нашого життя, однак їхній вплив далеко не завжди позитивний. Одним із найбільших недоліків є неефективне використання часу, що є, на мою думку, одним з основних аспектів негативного впливу. Люди часто витрачають години на перегляд постів, лайків та коментарів, не усвідомлюючи цього.
Через постійну доступність соцмереж люди можуть відволікатися від важливих справ, що призводить до зниження продуктивності. Це створює ілюзію “зайнятості”, але насправді забирає багато часу без будь-якої реальної користі. Кожен подібний момент протягом дня може призводити до того, що людина перестає зосереджуватися на завданнях, які потребують концентрації, таких як робота чи навчання.
Залежність від соціальних мереж може призвести до зменшення фізичної активності та погіршення здоров’я. Сидячи годинами перед екраном, люди забувають про рух, що веде до погіршення фізичного стану. Крім того, це може сприяти розвитку тривожних розладів, депресії та низької самооцінки через постійне порівняння себе з іншими.
Таке неефективне використання часу часто має й соціальні наслідки. Люди стають менш здатними до реальних, справжніх взаємодій та спілкування, замінюючи їх поверхневими цифровими контактами. Це впливає на розвиток дружніх і родинних зв’язків, оскільки час, який міг би бути витрачений на спілкування вживу, витрачається на активність в інтернеті.
Отже, хоча соціальні мережі мають безліч переваг, їх надмірне використання може суттєво обмежувати час, що міг би бути витрачений на важливіші справи, а також погіршувати якість особистих відносин та фізичне здоров’я.
Підсумовуючи скажу, що 5 лютого 2017 року (минуло вже 8 років), я видалив свої акаунти у Facebook, Twitter та Instagram. Звісно це не означає, що я повністю відмовився від соцмереж. Зокрема, YouTube, в якому я зрідка публікую свої відео, теж можна принаймні частково вважати соцмережею.
Чому я видалив свої акаунти? Коротко – час. Я підрахував, що в день на Facebook, Twitter та Instagram я витрачав приблизно 4.5-5 годин. Це був абсолютно непродуктивний спосіб використання часу, перегляд стрічок, обмін повідомленнями тощо. Мені бракувало часу на підготовку до сертифікаційних іспитів британської програми (яку я тоді проходив) і тому рішення видалити акаунти звісно було радикальним але саме це рішення звільнило такий необхідний для мене час і врешті-решт я все ж таки успішно склав іспити.
Чи шкодую я, що видалив свої акаунти? Загалом, ні. Тим більше, що я не відмовився повністю від соцмереж чи їх аналогів. Просто тепер я більш ретельно керую своїм часом і встановлюю ліміти для себе. Наприклад, спілкування з рідними і друзями – у месенджерах (в моєму випадку WhatsApp, Signal).
Підбиваючи підсумок, я не закликаю вас видаляти свої акаунти. Але якщо ви витрачаєте на соцмережі більше години на день і при цьому не є блогером мільйонником (себто соцмережі не є вашим основним джерелом доходів), то варто переглянути і оптимізувати цей процес. Встановіть ліміти, наприклад 30 хвилин – вранці та 30 хвилин ввечері. І раптом у вас з’явиться кілька годин на вивчення іноземної мови, наприклад, чи чогось іншого корисного і цікавого для вас. Весь цей довгий текст можна звести до відомого прислів’я: “Що занадто, то не здраво!”.
Часто ми чуємо слово «корупція». Але не завжди можемо чітко сформулювати, що ж це таке?
Більше 10 років тому мені випала нагода відвідати тренінг присвячений темі корупції. Дуже добре пам’ятаю слова тьютора, якого, якщо не помиляюся, звали Джеймс Геріті: «Головний ворог корупції – розголос». І як це характерно для мене – я робив багато нотатків під час цього тренінгу. Власне на основі цих нотатків і складено цей матеріал.
Отже, корупція – це зловживання службовим становищем або владою з метою отримання незаконних вигод або переваг, зазвичай у вигляді грошей, подарунків, послуг чи інших благ. Вона може проявлятися в різних формах, таких як хабарництво, нецільове використання державних ресурсів, маніпуляції з державними контрактами та інші види порушень законів чи етичних норм.
Основні причини корупції
Причини корупції можуть бути різноманітними і залежати від конкретних соціальних, економічних та політичних умов.
| Невідповідність правових норм і реальної практики | У країнах із низьким рівнем правової системи та слабкими інституціями корупція може процвітати через відсутність ефективних механізмів контролю та покарання за корупційні дії. |
| Політична нестабільність та слабкість інститутів | У країнах з політичною нестабільністю або слабкими демократичними інститутами корупція може поширюватися через відсутність належного контролю за діяльністю державних органів, що дає можливість для зловживань. |
| Відсутність прозорості та підзвітності | Коли відсутні чіткі механізми підзвітності органів влади, а інформація про діяльність урядів і посадових осіб не є доступною громадянам, це створює можливості для корупційних схем. |
| Культурні фактори та моральні норми | У деяких суспільствах корупція може бути сприйнята як нормальна або навіть необхідна частина життя. Якщо корупція стає культурною практикою або “традицією”, її подолання стає значно складнішим. |
| Слабкий контроль за фінансами та розподілом ресурсів | Відсутність належного контролю над фінансовими потоками та державною власністю може призвести до корупції, оскільки державні ресурси можуть використовуватися для особистої вигоди. |
| Неадекватне законодавство та правова невизначеність | Законодавчі прогалини, неконкретність у формулюваннях або недостатньо суворі покарання можуть створювати простір для корупційних дій, оскільки особи, які порушують закон, можуть уникати відповідальності. |
| Високий рівень монополізації та відсутність конкуренції | У країнах, де ринок і ресурси контролюються невеликою кількістю осіб або компаній, корупція може виникати через монополізацію та використання влади для отримання особистої вигоди. |
| Погане управління та недостатня кваліфікація чиновників | Низький рівень професіоналізму серед державних службовців і погане управління можуть призвести до корупції, оскільки люди, які не мають необхідних знань або досвіду, можуть зловживати своїми повноваженнями. |
| Економічна нерівність | Високий рівень бідності та нерівності у суспільстві часто є підґрунтям для корупційних практик. Люди можуть використовувати корупцію як спосіб забезпечити свої економічні потреби, особливо якщо вони не мають доступу до законних засобів для поліпшення свого становища. |
Корупція — це складне явище, яке часто має множинні і взаємопов’язані причини. Для ефективної боротьби з корупцією необхідно розглядати всі ці фактори в комплексі та вживати системних заходів.
Основні наслідки корупції
Корупція має численні негативні наслідки, які можуть серйозно вплинути на різні аспекти суспільства, економіки та політики. Зокрема:
| Економічні наслідки | Зниження інвестиційної привабливості: Корупція створює атмосферу невизначеності та ризику для інвесторів, що може призвести до зменшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Неефективний розподіл ресурсів: Кошти, які могли б бути використані для розвитку інфраструктури, освіти, охорони здоров’я чи інших соціальних програм, часто витрачаються неефективно або присвоюються через корупційні схеми. Підвищення витрат на ведення бізнесу: Бізнеси змушені платити хабарі для отримання дозволів, ліцензій або контрактів, що підвищує їхні витрати і знижує їхню конкурентоспроможність. Спотворення економічної конкуренції: Корупція призводить до того, що бізнеси, які мають доступ до корумпованих державних органів, отримують конкурентні переваги над тими, хто не бере участі в таких практиках. |
| Соціальні наслідки | Погіршення якості життя громадян: Гроші, які повинні йти на соціальні послуги (освіта, медицина, інфраструктура), часто забираються через корупцію, що погіршує доступ громадян до цих послуг. Посилення соціальної нерівності: Корупція сприяє збагаченню невеликої кількості осіб за рахунок решти населення, що посилює соціальну нерівність і призводить до відчуття несправедливості серед громадян. Зниження довіри до державних інститутів: Корупція підриває довіру громадян до урядів і правоохоронних органів, оскільки люди можуть почати вважати, що державні структури діють лише на користь еліт, а не для блага всього суспільства. |
| Політичні наслідки | Невизначеність і нестабільність: Корупція може призвести до політичної нестабільності, оскільки громадяни можуть втратити довіру до уряду і навіть до самої політичної системи. Це може сприяти зростанню протестів, політичних заворушень або навіть революцій. Ослаблення інститутів демократії: Коли політики використовують корупцію для збереження влади, це послаблює демократичні інститути, що веде до авторитарних режимів або навіть клептократій, де влада зосереджена в руках кількох осіб. Зниження ефективності державного управління: Корупція може призвести до поганого управління державними ресурсами та неефективного функціонування органів влади, оскільки чиновники можуть бути зацікавлені не в оптимальному рішенні проблем, а в отриманні вигоди від корупційних схем. Погіршення іміджу країни: Країни, що відомі високим рівнем корупції, можуть втратити репутацію на міжнародній арені, що впливає на їхні економічні та політичні відносини з іншими державами. Втрата допомоги та підтримки: Міжнародні організації та країни можуть припинити надавати фінансову допомогу або підтримку країнам, де корупція є поширеним явищем, через страх, що кошти не будуть використані ефективно. |
| Правові наслідки | Порушення правопорядку: Корупція може сприяти тому, що злочинці або інші особи, які порушують закон, можуть уникати покарання, якщо мають зв’язки з корумпованими посадовцями або правоохоронцями. Підрив довіри до правової системи: Якщо правосуддя є корумпованим, громадяни можуть втратити віру в закон і систему правосуддя, що сприяє правовому нігілізму і зниженню поваги до законів. |
| Моральні та культурні наслідки | Розповсюдження корупційних норм у суспільстві: Коли корупція стає поширеною і прийнятою практикою, це може призвести до культурного виправдання корупційних дій як “нормальних” або навіть необхідних для досягнення мети. Зниження моральних стандартів: Люди, які звикають до корупції, можуть втратити моральні орієнтири та почати вважати, що корупція є прийнятною практикою, що сприяє її подальшому поширенню. |
| Екологічні наслідки | Шкідливий вплив на навколишнє середовище: Корупція може призвести до безконтрольного використання природних ресурсів, без дотримання відповідних екологічних норм або дозвільних процедур, що може завдати шкоди екологічний ситуації. |
Корупція має комплексний характер і її наслідки можуть бути руйнівними для суспільства. Тому важливо боротися з нею на всіх рівнях: від урядових структур до окремих громадян.
Методи боротьби з корупцією
Боротьба з корупцією потребує комплексного підходу, який охоплює різні рівні і стратегії.
| Зміцнення правової системи | Прозорість і підзвітність: Важливо створювати механізми, що забезпечують прозорість діяльності урядових органів, судів і правоохоронних органів. Використання електронних систем для обміну даними та відкритих державних закупівель може суттєво зменшити простір для корупційних дій. Посилення покарань: Важливо встановити суворі покарання для корупціонерів, як для чиновників, так і для приватних осіб. Це може включати довгі терміни ув’язнення, конфіскацію майна, а також заборону на зайняття державних посад. Незалежність судової системи: Забезпечення незалежності суддів та правоохоронних органів від політичного та бізнесового впливу, що дозволяє чесно і без зволікань розглядати справи про корупцію. |
| Залучення громадянського суспільства | Медійний контроль і журналістські розслідування: Журналісти та медіа можуть відігравати важливу роль у розкритті корупційних схем, надаючи прозорість діяльності урядових та бізнесових структур. Підтримка свободи преси є критично важливою для цієї мети. Громадські організації та антикорупційні кампанії: Підтримка організацій, які борються з корупцією, може бути важливим чинником у створенні системи громадського контролю та тиску на владу для запровадження змін. Системи анонімних повідомлень про корупцію: Створення каналів для анонімного повідомлення про корупційні дії можновладців. |
| Міжнародне співробітництво | Антикорупційні угоди та ініціативи: Країни можуть співпрацювати на міжнародному рівні для боротьби з корупцією, підписуючи угоди і виконуючи міжнародні зобов’язання щодо протидії корупційним практикам. Міжнародні санкції та тиск: Накладення санкцій на уряди або окремих осіб, які активно займаються корупційною діяльністю або не виконують міжнародні антикорупційні зобов’язання. Обмін досвідом та навчання: Країни можуть обмінюватися досвідом щодо успішних методів боротьби з корупцією, а також проводити тренінги, навчання спеціалістів тощо. |
| Зміни в культурі та освіті | Морально-етичне виховання: Важливо формувати у громадян та молоді відразу негативне ставлення до корупційних практик через освіту та культурні ініціативи. Підвищення громадської свідомості: Проведення кампаній з підвищення свідомості громадян щодо шкідливості корупції та важливості боротьби з нею для розвитку суспільства. |
| Підвищення прозорості і підзвітності державного управління | Електронні публічні закупівлі: Використання онлайн-платформ для публічних закупівель дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує прозорість у витрачанні бюджетних коштів. Декларування: всі державні службовці і пов’язані особи, повинні мати зобов’язання вчасно, повністю подавати декларації про свій майновий стан і доходи. |
Для ефективної боротьби з корупцією важливо застосовувати комплексний підхід, забезпечуючи належну співпрацю між державними органами, громадянським суспільством, бізнесом і міжнародною спільнотою.
Отже, корупція має негативний вплив на розвиток суспільства, оскільки підриває довіру до державних інститутів, сприяє нерівності, знижує ефективність управління і економічного розвитку, а також може призводити до посилення соціальних проблем. Вона є серйозною перепоною для реформ і добробуту країни.