У програмуванні вам часто потрібно знати, чи є вираз True або False. Ви можете обчислити будь-який вираз у Python і отримати одну з двох відповідей True або False. Коли ви порівнюєте два значення, вираз обчислюється, і Python повертає логічну відповідь. Це і є тип Bool або булевий.
#Створюємо змінну expressionResult1 і записуємо в неї порівняння чисел 10>5
expressionResult1 = 10>5 #True
#Створюємо змінну expressionResult2 і записуємо в неї порівняння чисел 10<5
expressionResult2 = 10<5 #False
#Створюємо змінну expressionResult3 і записуємо в неї порівняння чисел 15>=15
expressionResult3 = 15>=15 #True
#Виводимо на консоль значення, які записані у змінні
print(expressionResult1)
print(expressionResult2)
print(expressionResult3)
Майже будь-яке значення оцінюється, True якщо воно має певний вміст. Будь-який рядок є True, крім порожніх рядків. Будь-яке число є True, крім 0. Будь-який список, кортеж, набір і словник є True, крім порожніх.
#Практичні всі значення оцінюються як True
#якщо вони мають певний вміст.
valueCheck1 = bool("a")
valueCheck2 = bool(10)
valueCheck3 = bool(["Dodge", "Ford", "Toyota"])
print(valueCheck1)
print(valueCheck2)
print(valueCheck3)
Значення, які оцінюються як False, це (), [], {}, “”, число 0 та значення None. І, звичайно, значення False оцінюється як False.
#False - порожні значення такі як (), [], {}, ""
#False - число 0
#False - значення None
valueCheck1 = bool([])
valueCheck2 = bool("")
valueCheck3 = bool(0)
valueCheck4 = bool(None)
print(valueCheck1)
print(valueCheck2)
print(valueCheck3)
print(valueCheck4)
Приклад з використанням if else:
#створюємо змінну currentValue1
currentValue1 = 250
#створюємо змінну limit1
limit1 = 300
#за допомогою if встановлюємо умову і порівнюємо currentValue1 з limit1
if currentValue1>limit1:
print("Current value exceeds limit.")#якщо умова порівняння виконується
else:
print("Current value below or equals limit.")#якщо умова порівняння не виконується
Тип Bool
В цьому відео поговоримо про: 02:05 тип Bool 03:53 Values (значення) 09:13 Usage (використання)
Рядки в Python оточені або одинарними, або подвійними лапками. Ви можете відобразити рядковий літерал за допомогою print() функції.
Призначення рядка змінній виконується за допомогою імені змінної, після якого йде знак рівності та рядок.
Ви можете призначити багаторядковий рядок змінній, використовуючи потрійні лапки.
В цьому прикладі ми створюємо змінну stringVariable1 та присвоюємо їй значення за допомогою подвійних лапок. Далі переприсвоюємо цій змінній рядкове значення за допомогою одинарних лапок і врешті решт перезаписуємо в ній значення за допомогою потрійних лапок.
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "some text"
#виводимо змінну stringVariable1 на консоль
print(stringVariable1)
#перезаписуємо значення в змінній stringVariable1 за допомогою одинарних лапок
stringVariable1 = 'another text'
#виводимо змінну stringVariable1 на консоль
print(stringVariable1)
#записуємо у змінну stringVariable1 багаторядковий літерал за допомогою потрійних лапок
stringVariable1 = """Multiline string
another line
and one more line"""
print(stringVariable1)
Рядки в Python є масивами. Себто ви можете звертатися до елементів рядка по індексу. Індексація починається з 0, тобто перший елемент має індекс нуль. В нашому прикладі, ми створюємо змінну stringVariable1 і записуємо в неї рядкове значення. А далі звертаємося по індексу і виводимо на консоль перший елемент під нульовим індексом – літера “S”, другий елемент під індексом 1 – літера “t”, третій елемент під індексом 2 – літера “r”.
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "String in Python are arrays"
#за допомогою індекса 0 виводимо на консоль першу літеру нашого рядку, себто - S
print(stringVariable1[0])
#за допомогою індекса 1 виводимо на консоль другу літеру нашого рядку, себто - t
print(stringVariable1[1])
#за допомогою індекса 2 виводимо на консоль третю літеру нашого рядку, себто - r
print(stringVariable1[2])
Перевірка рядка на наявність тексту
За допомогою ключового слова “in” можна перевірити наявність потрібного нам елемента в рядку.
За допомогою ключового слова “not in” можна перевірити відсутність потрібного нам елемента в рядку.
В цьому прикладі ми створюємо змінну stringVariable1 і спочатку перевіряємо наявність слова “Python” в змінній за допомогою ключвого слова “in”.
Далі за допомогою “not in” – перевіряємо наявність слова “Java” в рядку.
#Для перевірки наявності певного тексту у рядку,
#використовуйте ключове слово in
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "Python language is popular."
#створюємо змінну checkForWord, в яку запишемо результат перевірки наявності
#слова Python у змінній stringVariable1 за допомогою in
checkForWord = "Python" in stringVariable1
print(checkForWord)
#Для перевірки відсутності певного тексту у рядку,
#використовуйте ключове слово not in
#створюємо змінну checkForWord2, в яку запишемо результат перевірки відсутності
#слова Java у змінній stringVariable1 за допомогою not in
checkForWord2 = "Java" not in stringVariable1
print(checkForWord2)
Нарізання рядка (Slicing)
Ви можете повернути діапазон символів за допомогою синтаксису фрагмента. Вкажіть початковий і кінцевий індекси, розділені двокрапкою, щоб повернути частину рядка.
Якщо не вказати початковий індекс, діапазон розпочнеться з першого символу. Якщо не вказати кінцевий індекс, діапазон перейде до кінця рядка.
Використовуйте від’ємні індекси, щоб виділити фрагмент з кінця рядка.
#Нарізання рядків за допомого індексів
stringVariable1 = "Python is a popular programming language"
#Отримуємо символи рядка з індекса 0 по індекс 5 (включно)
sliceOfString1 = stringVariable1[0:6]
print(sliceOfString1)
#Отримуємо символи рядка з індекса 7 по індекс 18 (включно)
sliceOfString2 = stringVariable1[7:19]
print(sliceOfString2)
#синтаксис для виокремлення символів від початку рядка до потрібної позиції
sliceOfString3 = stringVariable1[:19]
print(sliceOfString3)
#синтаксис для виокремлення символів від певної позиції до кінця рядка
sliceOfString4 = stringVariable1[20:]
print(sliceOfString4)
#використання негативної індексації, символи будуть вивотися з урахуванням, що індекс -1 означає перший символ з кінця рядка
sliceOfString5 = stringVariable1[-8:-1]
print(sliceOfString5)
Довжина рядка
За допомогою функції len можемо отримати довжину рядка, себто кількість символів, які містить рядок.
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "Who is the one who knocks?"
#створюємо змінну lengthOfString, в яку за допомогою функції len запишемо довжину рядку
lengthOfString = len(stringVariable1)
print(lengthOfString)
Верхній регістр і нижній регістр (Upper Case and Lower Case)
Метод upper()повертає рядок у верхньому регістрі.
Метод lower()повертає рядок у нижньому регістрі.
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "Who is the one who KNOCKS"
#створюємо змінну stringVariable2, в яку за допомогою функції upper записуємо значення змінної stringVariable1
#переведене у верхній регістр
stringVariable2 = stringVariable1.upper()
print("stringVariable1 is not modified.")
print("stringVariable 2 contains modified result")
print(stringVariable1)
print(stringVariable2)
#створюємо змінну stringVariable3, в яку за допомогою функції lower записуємо значення змінної stringVariable2
#переведене у нижній регістр
stringVariable3 = stringVariable2.lower()
print("stringVariable2 is not modified.")
print("stringVariable3 contains modified result")
print(stringVariable2)
print(stringVariable3)
Метод Strip
Метод strip() видаляє будь-які пробіли з початку чи кінця.
#Метод strip()видаляє будь-які пробіли з початку чи кінця
#Створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = " Who is the one who knocks? "
#створюємо змінну stringVariable2, в яку за допомогою методу strip записуємо значення stringVariable1,
#але вже без зайвих пробілів
stringVariable2 = stringVariable1.strip()
print(stringVariable1)
print(stringVariable2)
stringVariable1 = stringVariable1.strip()
print(stringVariable1)
Метод Replace
Метод replace() замінює рядок іншим рядком.
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "when is the one when knocks?"
#створюємо змінну stringVariable2, в яку за допомогою методу replace
#записуємо значення stringVariable1 з замінб слова when на who
stringVariable2 = stringVariable1.replace("when", "who")
print(stringVariable1)
print(stringVariable2)
Метод Split
Метод split() повертає список, де текст між вказаним роздільником стає елементами списку.
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "Who is the one who knocks?"
#створюємо змінну arrayOfWords1, в яку за допомогою методу split
#записуємо значення stringVariable1 розділене по словам по пробілах
arrayOfWords1 = stringVariable1.split(" ")
print(stringVariable1)
print(arrayOfWords1)
Конкатенація
Щоб об’єднати або об’єднати два рядки, можна скористатися оператором +.
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "Who is the one"
#створюємо змінну stringVariable2
stringVariable2 = "who knocks?"
#створюємо змінну stringVariable3, в яку за допомогою оператора + записуємо
#конкатенацію рядків зі змінних stringVariable1 та stringVariable2
stringVariable3 = stringVariable1+stringVariable2
#створюємо змінну stringVariable4, в яку за допомогою оператора + записуємо
#конкатенацію рядків зі змінних stringVariable1 та stringVariable2 додаючи між ними пробіл
stringVariable4 = stringVariable1+" "+stringVariable2
print(stringVariable3)
print(stringVariable4)
Метод Format
Ми можемо комбінувати рядки та числа за допомогою format()методу.
Метод format()приймає передані аргументи, форматує їх і розміщує в рядку, де {}знаходяться заповнювачі.
#створюємо змінну stringVariable1
stringVariable1 = "It costs {}"
#створюємо змінну price
price = 199.99
#виводимо на консоль значення stringVariable1 зі вставкою змінної price у місце
#де розташовані фігурні дужки за допомогою функції format
print(stringVariable1.format(price))
print(stringVariable1)
#створюємо змінну stringVariable2
stringVariable2 = "Revenue equals {} and COS equals {}."
#створюємо змінну revenue
revenue = 10000
#створюємо змінну costOfSale
costOfSale = 5000
print(stringVariable2.format(revenue, costOfSale))
print(stringVariable2)
Escapeсимволи
Щоб вставити неприпустимі символи в рядок, використовуйте escape-символ.
Символ керування — це зворотна коса риска, \за якою йде символ, який потрібно вставити.
Прикладом недопустимого символу є подвійні лапки всередині рядка, який оточений подвійними лапками.
#Escape-символи використовуються, коли потрібно додати певний символ, але обмеження синтаксису не дозволяють це зробити
# \' - Single Quote - Одинарні лапки
# \" - Double Quote - Подвійні лапки
# \n - New Line - Новий рядок
# \b - Backspace - Видалення символа
# \t - Tab - Табуляція
stringVariable1 = "I have bought all \"Hobbit\" books."
stringVariable2 = "Who is the\n one who knocks?"
stringVariable3 = "Who is the\b one who knocks?"
print(stringVariable1)
print(stringVariable2)
print(stringVariable3)
Урок 6. Рядки у Python
В цьому відео поговоримо про: 01:12 Strings 06:22 Перевірка String (рядка) на наявність певного тексту 11:08 Slicing (“нарізання” рядка) 19:28 String Length (довжина рядка) 20:53 Upper Case and Lower Case (великий та малий регістр) 26:50 Strip method 30:21 Replace method 32:23 Split method 35:06 Format method 39:39 Concatenation 46:29 Escape character
У Python є кілька числових типів даних, основними з них є:
Цілі числа (integers): Це числа без десяткової частини. Наприклад: 5, -3, 1000.
Дійсні числа (floating-point numbers): Це числа з десятковою точкою. Наприклад: 3.14, -0.001, 2.0.
Комплексні числа (complex numbers): Це числа у формі a + bj, де a і b – це дійсні числа, а j – це уявна одиниця. Наприклад: 2 + 3j, -1 – 0.5j.
Ці числові типи даних дозволяють вам представляти і опрацьовувати різні види числової інформації у вашій програмі.
Int(Цілі числа)
Int, або integer, є цілим числом, додатним або від’ємним, без десяткових знаків, необмеженої довжини.
#int може бути як позитивним так і негативним
#без дробної частки, необмежена довжина
intVariable1 = 5
intVariable2 = 598327493872983481743774918
intVariable3 = -873242384648372643287
print("intVariable1 equals ", intVariable1)
print("intVariable2 equals ", intVariable2)
print("intVariable3 equals ", intVariable3)
print("intVariable1 type is ", type(intVariable1))
print("intVariable2 type is ", type(intVariable2))
print("intVariable3 type is ", type(intVariable3))
Float(Число з рухомою комою)
Число з рухомою комою — це число, додатне чи від’ємне, що містить один або більше десяткових знаків. Число з рухомою точкою також може бути науковим числом із літерою «e», яка вказує ступінь числа 10.
#float може бути як позитивним, так і негативним
#з однією або більшою кількістю десяткових часток
floatVariable1 = 5.0
floatVariable2 = 598327493872983481753774918.09537585
floatVariable3 = -95.9e3
print("floatVariable1 equals ", floatVariable1)
print("floatVariable2 equals ", floatVariable2)
print("floatVariable3 equals ", floatVariable3)
print("floatVariable1 type is ", type(floatVariable1))
print("floatVariable2 type is ", type(floatVariable2))
print("floatVariable3 type is ", type(floatVariable3))
Complex(Комплексні числа)
Комплексні числа записуються через «j», що означає уявну частку.
#комплексні числа мають дійсну та уявну частки
#уявна частка представлена через j
complexVariable1 = 3j
complexVariable2 = 9 + 3j
print("complexVariable1 equals ", complexVariable1)
print("complexVariable2 equals ", complexVariable2)
print("complexVariable1 type is ", type(complexVariable1))
print("complexVariable2 type is ", type(complexVariable2))
Random numbers(Випадкові числа)
Python не має random() функції для створення випадкових чисел, але Python має вбудований модуль під назвою random, який можна використовувати для створення випадкових чисел.
№імпортуємо модуль random
import random
# створюємо змінну randomRangeVar1,
# в яку за допомогою randrange модуля random
# записуємо випадкове числа зі вказаного діапазону
randomRangeVar1 = random.randrange(1, 100)
print(randomRangeVar1)
print(type(randomRangeVar1))
Type Conversion(Перетворення типів)
Ви можете конвертувати з одного типу в інший за допомогою методів int(), float(), та complex().
Але ви не можете перетворити комплексні числа на інший тип чисел.
Іноді може знадобитися вказати тип змінної. Це можна зробити за допомогою перетворення (casting). Python є об’єктно-орієнтованою мовою, і як така вона використовує класи для визначення типів даних, включаючи примітивні типи.
Перетворення в Python виконується за допомогою функцій конструктора:
int() — створює ціле число з літералу цілого числа, літералу з рухомою комою (шляхом видалення всіх десяткових знаків) або літералу рядка (за умови, що рядок представляє ціле число)
float() – створює число з рухомою комою з цілого літералу, літералу з рухомою комою або рядкового літералу (за умови, що рядок представляє число з рухомою комою або ціле число)
str() – створює рядок із різноманітних типів даних, включаючи рядки, цілі літерали та літерали з рухомою комою
#комплексні числа не можна конвертувати в інші числові типи
intVariable1 = 8
floatVariable1 = 9.5
complexVariable1 = 7j
intVariable2 = int(floatVariable1)
floatVariable2 = float(intVariable1)
complexVariable2 = complex(floatVariable1)
#intVariable3 = int(complexVariable1)
#floatVariable3 = float(complexVariable1)
print(intVariable2, type(intVariable2))
print(floatVariable2, type(floatVariable2))
print(complexVariable2, type(complexVariable2))
Числа у Python
В цьому відео поговоримо про: 00:31 Int 02:11 Float 05:22 Complex 06:40 Random numbers 08:19 Type Conversion
stringVariable = "Who is the one who knocks?"
#виводимо на консоль stringVariable:
print(stringVariable)
#виводимо на консоль тип даних змінної stringVariable:
print(type(stringVariable))
В даному прикладі ми створюємо змінну stringVariable і присвоюємо їй рядкове значення. За допомогою функції print виводимо stringVariable на консоль. І далі виводимо тип цієї змінної за допомогою функції type.
Numbers(Числові типи)
intVariable = 5
floatVariable = 5.0
complexVariable = 5+7j
#виводимо на консоль змінні, що містять числа:
print("intVariable equals", intVariable)
print("floatVariable equals", floatVariable)
print("complexVariable equals", complexVariable)
#виводимо на консоль типи даних змінних, що містять числа:
print("intVariable type is", type(intVariable))
print("floatVariable type is", type(floatVariable))
print("complexVariable type is", type(complexVariable))
В даному прикладі ми створюємо змінні intVariable, floatVariable, complexVariable і присвоюємо їм відповідні числові значення. За допомогою функції print виводимо ці змінні на консоль. І далі виводимо типи даних змінних, використовуючи функцію type.
Bool(Логічний тип Буля)
boolVariable = True
#виводимо на консоль boolVariable:
print(boolVariable)
#виводимо на консоль тип даних змінної boolVariable:
print(type(boolVariable))
В даному прикладі ми створюємо змінну boolVariable і присвоюємо їй значення True. За допомогою функції print виводимо boolVariable на консоль. І далі виводимо тип цієї змінної за допомогою функції type.
Тип None
noneVariable = None
#виводимо на консоль noneVariable:
print(noneVariable)
#виводимо на консоль тип даних змінної noneVariable:
print(type(noneVariable))
В цьому прикладі ми створюєм змінну noneVariable і присвоюємо їй значення None. За допомогою функції print виводимо noneVariable на консоль. І далі виводимо тип цієї змінної за допомогою функції type.
List, Tuple(Список, Кортеж)
carList = ["Dodge", "Ford", "Toyota"]
carTuple = ("BMW", "Crysler", "Nissan")
#виводимо на консоль змінні, що містять послідовності:
print("carList includes", carList)
print("carTuple includes", carTuple)
#виводимо на консоль типи даних змінних, що містять послідовності:
print("carList type is", type(carList))
print("carTuple type is", type(carTuple))
В цьому прикладі ми створюємо змінні carList, carTuple і присвоюємо їй відповідні значення для утворення списку і кортежу відповідно. За допомогою функції print виводимо ці змінні на консоль. І далі виводимо типи цих змінних за допомогою функції type.
Dictionary(Словник)
studentDict = {"name" : "James", "age" : 20}
#виводимо на консоль dictionary:
print(studentDict)
#виводимо на консоль тип даних dictionary:
print(type(studentDict))
В цьому прикладі ми створюємо змінну studentDict і присвоюємо їй відповідні значення для утворення словника. За допомогою функції print виводимо studentDict на консоль. І далі виводимо тип цієї змінної за допомогою функції type.
Set, Frozenset(Множина, Заморожена множина)
carSet = {"Charger", "Challenger", "Durango"}
carFrozenSet = frozenset({"Charger", "Challenger"})
#виводимо на консоль змінні, що містять множини:
print("carSet includes", carSet)
print("carFrozenSet includes", carFrozenSet)
#виводимо на консоль типи даних змінних, що містять множини:
print("carSet type is", type(carSet))
print("carFrozenSet type is", type(carFrozenSet))
В цьому прикладі ми створюємо змінні carSet, carFrozenSet і присвоюємо їм відповідні значення для утворення множини і “замороженої”, постійної множини відповідно. За допомогою функції print виводимо ці змінні на консоль. І далі виводимо типи цих змінних за допомогою функції type.
Типи даних
В цьому відео поговоримо про типи даних: 03:06 String 04:05 Numbers 07:07 Bool 08:00 None 08:42 List, tuple 10:43 Dictionary 11:58 Set, frozenset
Змінні є контейнерами для зберігання значень даних. Python не має команди для оголошення змінної. Змінна створюється в той момент, коли ви вперше присвоюєте їй значення. Змінні не потрібно оголошувати з певним типом , і вони навіть можуть змінювати тип після того, як їх було встановлено.
#Створюємо змінну variableNum і змінюємо тип даних, який зберігає ця змінна
variableNum = 5 #спочатку записуємо у змінну число 5
print(variableNum)
variableNum = "Five" #Потім перезаписуємо у змінну рядок "Five"
print(variableNum)
В цьому прикладі ми створюємо змінну variableNum і присвоємо їй значення 5. Далі в змінну variableNum ми перезаписуємо значення “Five” – рядкового типу.
Створення змінних: кастинг та функція type
Якщо ви хочете вказати тип даних змінної, це можна зробити за допомогою приведення (кастингу). Ви можете отримати тип даних змінної за допомогою type() функції.
#Створюємо змінні, використовуючи кастинг та функцію type
variableNum = str(3)
print(variableNum, "-", type(variableNum))
variableNum = 2
print(variableNum, "-", type(variableNum))
В цьому прикладі ми створюємо змінну variableNum і присвоємо їй значення 3, але робимо це за допмогою функції str, тобто 3 буде не числом, а рядком. Далі виводимов на консоль змінну variableNum та її тип. Після цього перезаписуємо у змінну variableNum числове значення 2 і виводимо на консоль.
Створення змінних: лапки та регістр літер
Можна викорстовувати як одинарні так і подвійні лапки. Але слід бути послідовними, напркилад якщо відкрили подвійні лапки, то при їх закритті використовуємо також подвійні лапки. Значення регістру враховуються, якщо наприклад в назві змінної є відмінність хоча б в одному регістрі хоча б однієї літери, то це будуть дві різні змінні.
Змінна може мати коротку назву (наприклад, x і y) або більш описову назву (age, carname, total_volume). Правила для змінних Python:
Ім’я змінної має починатися з літери або символу підкреслення
Ім’я змінної не може починатися з числа
Ім’я змінної може містити лише буквено-цифрові символи та підкреслення (Az, 0–9 та _).
Назви змінних чутливі до регістру (age, aGe і AGE три різні змінні)
Ім’я змінної не може бути жодним із ключових слів Python.
Багатослівні імена змінних
Назви змінних, які містять більше одного слова, можуть бути складними для читання. Щоб зробити їх більш читабельними, можна скористатися кількома прийомами:
Camel case – кожне слово, крім першого, починається з великої літери: myVariableName = “John”
Pascal case – кожне слово починається з великої літери: MyVariableName = “John”
Snake case – кожне слово відокремлюється символом підкреслення: my_variable_name = “John”
Створення змінних: синтаксис для оголошення кількох змінних
Для кількох змінних ми можемо визначити значення, використовуючи коми. Для цього перераховуємо потрібні нам змінні через кому, далі використовуємо оператор «=» та перераховуємо послідовно потрібні нам значення.
Також для кількох змінних ми можемо встановити одне значення. Для цього через «=» переаховуємо зміннні, а далі вказуємо потрібне значення.
#Синтаксис для запису кількох значень у кілька змінних
car1, car2, car3 = "Dodge", "Ford", "Toyota"
print("Car 1"," ",car1)
print("Car 2"," ",car2)
print("Car 3"," ",car3)
#Синтаксис для запису одного значення у кілька змінних
car4 = car5 = car6 = "Chrysler"
print("Car 4"," ",car4)
print("Car 5"," ",car5)
print("Car 6"," ",car6)
#print function
print(car1 + car2 + car3)
car7 = str(7)
print(car7 + car5)
Створення змінних: глобальні змінні
Змінні, створені поза функцією (як у всіх наведених вище прикладах), відомі як глобальні змінні. Глобальні змінні можуть використовуватися як усередині функцій, так і поза ними.
Якщо ви створюєте змінну з таким же ім’ям у функції, ця змінна буде локальною та може використовуватися лише всередині функції. Глобальна змінна з такою ж назвою залишиться такою, якою була, глобальною та з початковим значенням.
#Глобальні змінні
name = "James"
def greetingFunction():
print("Hello, my name is ", name)
greetingFunction()
#Глобальні змінні: змінна з тією самою назвою всередині функції
name = "James" #глобальна змінна
def greetingFunction():
name = "Jenny" # локальна змінна всередині функції з тією самою назвою
print("Hello, my name is ", name)
greetingFunction()
print("My name is ", name)
Ключове слово global
Зазвичай, коли ви створюєте змінну всередині функції, ця змінна є локальною та може використовуватися лише всередині цієї функції. Щоб створити глобальну змінну всередині функції, ви можете використати global (ключове слово). Крім того, використовуйте global, якщо ви хочете змінити глобальну змінну всередині функції.
#Ключове слово global
def greetingFunction():
global name #у функції створюємо глобальну змінну за допомогою ключового слова global
name = "James"
print("Hello, my name is ", name)
greetingFunction()
print("My name is ", name)
#Ключове слово global
name = "James"
print("My name is ", name)
def greetingFunction():
global name # за допомогою ключового слова global вказуємо, що хочемо використати глобальну змінну всередині функції
name = "Jenny"
print("Hello, my name is ", name)
greetingFunction()
print("My name is ", name)
Змінні у Python
В цьому відео поговоримо про: 00:13 Створення змінних 02:30 Створення змінних: перетворення типів (кастинг та функція type) 05:20 Створення змінних: лапки і регістр літер 08:45 Назви змінних 13:09 Множинні змінні (створення кількох змінних в одному рядку) 18:20 Глобальні змінні